04. По любві чи по тарифу: за що ми (не) продаємось

<p>В цьому епізоді з’ясовуємо, де проходить межа між «я роблю це по любві» і «вже мені, с*ка, заплатіть».</p><p>Говоримо про русню, криваві гроші начальника зміни на митниці, virtue signaling, сирні мелти на Золотих і про те, чому «заідейність» і «всісімʼяжність» так часто межують із токсичністю.</p><p>Настя розкаже, що їй потрібна друга робота по любві, щоб на першій роботі заробляти на неї денюжку;</p><p>Маша зрозуміє, що була бідним стартапером, стала стабільним стартапером, але так і не стала багатим стартапером;</p><p>Марʼяна в 32 роки нарешті збагне, для чого в цьому житті потрібні гроші;</p><p>а Оленка, як завжди, буде зберігати спокій, як пульт у кульочку - щоб не зносити зарано свою нервову систему.</p><p>Чи можна вигоріти на волонтерці?</p><p>Гроші - барʼєр між тобою і вигоранням?</p><p>Чи соромно хотіти грошей, і чому наші батьки у нашому віці при наших доходах уже купували земельні паї, а ми - терапію?</p><p>А наприкінці розкажемо вірш про сині яйця окремих птиць. Він дістанеться лише тим, хто дослухає!</p>