Стіна всередині: юнгіанський погляд на рок-оперу The Wall гурту Pink Floyd

<p>Цеглина за цеглиною зводиться стіна...</p><p>За нею ховається наляканий хлопчик, який втратив батька на війні. Втрата, що стала не лише трагедією дитинства, а й визначила все його подальше життя. </p><p>Гіперопіка матері, яка сама не могла оговтатися від горя. Самотність серед людей. Неможливість любити й бути близьким. І поступове відчуження від себе самого.</p><p>Здавалося б, це лише рок-опера. Але <em>The Wall</em> гурту <em>Pink Floyd</em> вже багато десятиліть залишається одним із найглибших творів про людську психіку. Через історію Пінка він говорить про те, що знайоме багатьом із нас: як пережита травма стає захистом, який перетворюється на непробивну стіну, а спосіб, який допомагав вижити — на спосіб перестати жити.</p><p>У цьому епізоді ми розглядаємо <em>The Wall</em> крізь призму аналітичної психології Карла Юнга. Говоримо про вплив війни на психіку, про втрату батьківської фігури, материнську гіперопіку без емоційної близькості, про психологічні захисти, Самість і символічний сенс руйнування стіни.</p><p>Бо, можливо, найбільш руйнівні війни починаються саме всередині людської душі.</p><p>Щиро дякуємо українсько-данському молодіжному дому за можливість записувати цей подкаст в студії!</p>